Loading

Екоміста: людський вимір. Частина друга. Стратегія – естетична.

Создано 16.05.2010 10:43
Автор: Олександра Шандра

Будущее городов - гармония с природойЗелені дахи вже декілька століть як прижились у північній Скандинавії, але справді популярними вони стали лише в останні десятиліття. Вони вже стали широко визнаними довкола світу за свою здатність послаблювати ефект міського теплового острову, разом з тим зменшуючи втрати тепла та споживання енергії взимку, не кажучи про інші зелені вигоди. І це не просто звичайні газони на верху будівлі. Ці дахи – знахідка для художньо обдарованих, новий спосіб виразити свою творчу енергію.

Чи красиво це? Переважно так. Чи справді «зелений» цей проект по естетичному озелененню бетонних джунглів? Над цим ще варто подумати. Справді, витрати на опалення та охолодження зменшуються, але установка зеленого даху вимагає потужної гідроізоляції, яка була б перш за все коренестійка. Спеціально для дахових садів нещодавно було розпочато виробництво спеціальних гідроізоляційних матеріалів в Росії – додаткові ресурси для виробництва та збитки для навколишнього середовища. Капітальний ремонт такий дах вимагає кожних 20 років. Поливати його потрібно регулярно і багато – адже тонкий ґрунтовий шар не здатний утримати природну дощову воду. Потрібні спеціалісти, які б встановлювали та ремонтували конструкцію.

Пропонуємо ознайомитись з вісімкою добірних зелених дахів світу.

1. GENO Haus, Штутгардт, Німеччина

GENO Haus, Штутгарта, Германия
  

Держава виступила спонсором для спорудження цього даху в 1969 р. Зроблений з пінопластової основи, він залишався в робочому стані поки не був підданий реновації в 1990. Німеччина рано проявила зацікавлення в зелених дахах в 1960-х роках і наразі перебуває серед лідерів – приблизно 10% дахів Німеччини наразі «зелені».

 

2. Дев’ять домів, Дітікон, Швейцарія

eco-city-Ditikon
   

Цей комплекс з дев’яти будівель був побудований в 1993 р. архітектором Пітером Ветшом з бетону та заритий землею та травою. Вони нагадують сучасні нори хоббітів.

 

3. The Solaire, Нью-Йорк, США

eco-city-The-Solaire-II
   

Складається з двох зелених дахів, побудований в 2003 р. дизайнером Рафаелем Пеллі та ландшафтним архітектором Діаною Балморі. The Solaire був першим зеленим житловим будинком у Північній Америці. Мешканці живуть в двох кроках від Воллстріта і мають можливість перепочити в оазі на даху коли приходять додому.

4. Префектурний міжнародний зал, Фукуока, Японія

eco-city-fukuoka-II   

Еміліо Амбаш знайшов, як розмістити парк площею в гектар в формі 15 терас зверху держаної будівлі в Японії. Цей зелений дах складається з цілих 35 000 рослин із 76 різних видів.

5. Historial de la Vend?e, Ле-Люк-сюр-Булонь, Франція

eco-city-vendee-II
   

Майже 0,8 га зеленого покриття із місцевих рослин було вбудовано в дах Історичного музею у Франції. Музей відкрився в червні 2006 р.

6. Мерія м. Чикаго, США

eco-city-chikago-II
   

Один із прикладів зелених дахів, споруджених у США, є верхівка мерії Чикаго. Хоча дах простим громадянам переважно недоступний, вид із прилеглих будівель виявляє організовану ландшафтну структуру, яка пасує симетричній архітектурі споруди. Мета цього даху полягала у відтворенні первинної прерії місцевості, на якій м. Чикаго наразі створило зовсім інший ландшафт.

7. Академія Наук Каліфорнії, США

eco-city-akad-II
   

Відвідини до Golden Gate Park у Сан Франциско тепер мусять включати екскурсію по даху Академії Наук Каліфорнії, що за площею більше гектару. Академія стверджує, що будівля споживає на 30-35% менше енергії за норму.

eco-city-Golden-Gate-Park-II

8. Школа мистецтв та дизайну, Сінгапур

eco-city-school-II
   

Правда, тут хотілось би навчатись? Звивистий зелений дах захищає п’ятиповерхову будівлю, в якій завжди достатньо сонячного світла та красивих видів. 

Якщо брати ближче до наших країв, то в Москві наразі перебуває під конструкцією торговий центр Царев Сад, на даху четвертого та п’ятого поверху якого планують розмістити сад. Проект будівлі виглядає так:

eco-city-moscow-II

  

В Києві ж проект по створенню садів на дахах торговельних центрів та житлових будинків знаходиться на розгляді Київради. При створенні торгових центрів вирубається багато дерев. Чиновники вважають, що сади на даху будуть компенсовувати втрати зеленості міста.

 

Дах – не єдине місце для розгулу фантазії ландшафтного архітектора. Париж отримує нову відомість завдяки вертикальним садам ботаніка-дизайнера Патріка Бланка. Один із найвідоміших садів Бланка суцільно вкриває весь північно-західний фасад Музею Quai Branly. Із-за північної орієнтації будівлі перевагу віддано тінелюбивим рослинам, за винятком самої верхівки, де кліматичні умови дозволяють проростати таким сонцелюбам, як будлея.

eco-city-Quai-Branly-II 
eco-city-Quai-Branly2-II

Чи красиво це? Переважно так. Чи справді «зелений» цей проект по естетичному озелененню бетонних джунглів? Над цим ще варто подумати. Справді, витрати на опалення та охолодження зменшуються, але установка зеленого даху вимагає потужної гідроізоляції, яка була б перш за все коренестійка. Спеціально для дахових садів нещодавно було розпочато виробництво спеціальних гідроізоляційних матеріалів в Росії – додаткові ресурси для виробництва та збитки для навколишнього середовища. Капітальний ремонт такий дах вимагає кожних 20 років. Поливати його потрібно регулярно і багато – адже тонкий ґрунтовий шар не здатний утримати природну дощову воду. Потрібні спеціалісти, які б встановлювали та ремонтували конструкцію.

Натомість, таке зелена художність позбавлена багатьох природних функцій, які властиві справжнім зеленим зонам:

  • вони випадають із колообігу води. В місті він і так порушений внаслідок надлишку непроникних поверхонь – асфальту та бетону, будівель. Вода стікає в каналізацію, уносячи поживні речовини, які викликають евтрофікацію та цвітіння водойм. Окрім того, вони не утримують дощову воду, а тому вимагають окремого поливу;
  • рослини, які насаджуватимуться на дахах, навряд чи відтворюватимуть природні біоценози, як на даху мерії Чикаго. Це буде скоріше набір інтродукованих рослин, які не стануть екотопом для місцевої фауни, яка і так потіснена внаслідок розростання міст. Таким чином, дахові сади скоріше будуть ізольованими острівками біосфери, аніж вузлами природної мережі екотопів.

В природі все продумано та перебуває в колообігу; організація людського життя має вписуватись в природні закономірності для того, щоб жити в гармонії з біосферою. Якщо ми погоджуємось з цим, то потрібно визнати, що сади на даху та стінах – скоріше для краси, і не вирішують основних сірих проблем міста.

Про проект прирічного району Торонто, де ставку зробили на добре планування та інтеграцію природи в місто, читайте в наступному розділі: Екоміста: людський вимір. Частина третя. Стратегія – планування та дизайн.

Комментарии: